мої вікна
кимось
всі обціловані
я боюся
торкатися їх
бо
може там
і твоя слина
а я
боюся
спогадів про тебе
вони пролазять
в горло
і застрягають там
навязливим
бажанням
подзвонити
тобі
тобі
тобі
о дід...
Читати далі →

Трохи про дискусію, про вірші, про рими, про вміння спілкуватися і критикувати... http://i-holub.vkursi.com/1212.html#comment5581; http://yu-sheshuriak.vkursi.com/1218.html#comment5492; http://i-keivan.vkursi.com/1238.html#comment5584 Тут дуже багато усього намішано. Загалом найбільше - про форму...
Читати далі →

*** Холод під шкірою – Кіркою льоду. Холод.   Холодно, Як в тій Ірландії, Про яку співає Долорес.   Холодно І неможливо Відігрітися                   у долонях.   Холод. Хо...
Читати далі →

традиційно обламуюся гілкою стримую невтішно пластикові омеги
і розтираю небові сурогатну спину.
а нині ж похорон амбіцій
у груди їй вербовий хрест!
патологоанатоми зичать перехожим щастя
п’ють за здоровля погоди
червивим ябком тішаться –
черв...
Читати далі →

11
Читати далі →

Сонце заплетене в космос. Віросповідний вітер. Віти спадають на хаєр. Сивий туман, як постіль. У кольорах растафарі чаша безслів’я літер – Гіппі століття «Х», постріли в небо поспіль.   Фабрики курять весну. Небо схилилось на мене. Бруд розплювали річки. Впали верб...
Читати далі →

Бульвар нам – мамо, тато невідомо, Підвали дітям, клей і наркота. Формалізуються дешеві аксіоми: Суспільству панки – бруд і суєта.   Чуприни вітер. Чистота – банальна, Мєнти понтуються, у зоопарках шмон. Лискучий ірокез, совдепівська їдальня, Убогі кухні комуналок &nda...
Читати далі →

Я промінь, я падаю – літо не скоро. Теплом запульсую у скронях. Надломлюся криком у ямі, моє тіло нагадує чавлену моркву. А все ж коли оживу, стану невмисним, як той пластмасовий сонях Що на варцабі в рожевім горняті... Більше не тисніть Caps Lock Ви Не треба великий речей, достатньо того...
Читати далі →

ты, что еще не пришел, чтобы пуститься во все тяжкие, которого я не знаю, равнодушно смотришь, как блики от телевизора в моей комнате играют; искры от сигареты рефлекторно на бабочек из-под протектора роняя, меряешь свое одиночество знакомыми мне поворотами и дворами.   ты. что еще? наушни...
Читати далі →

Пророцтвом набиті кишені – страхуються від нестачі, Усе почувається добре, бо все й без того налякане. Здаються дощі напрокат. Сьогодні душа най плаче: У неї назавтра відліт, нехай попрощається з маками.   Загублені очі в степах. Заплакали риби на вогнищах. Мурахи сповзлися в метро,...
Читати далі →