13 жовтня в середу (сьогодні) о 18:00 в “Literatur Café” КМЦ «Українська Книга» (м. Чернівці, Центральна площа, 10) відбудеться зустріч з швейцарською поеткою Юдіт ШІФЕРЛЕ (Judith Schifferle).

Швейцарка Юдіт Шіферле за освітою германіст. Вона немає жодного в...
Читати далі →

Поняття Школи. Поняття Міфу. Поняття містичного. Про все це відвідувачі “Literatur Café” дискутували під час чергового Літературного Вівторку з Володимиром Даниленком та В’ячеславом Шнайдером.

Усі, хто слідкує за Літературними Вівторками, певно пам’ятають, т...
Читати далі →

Якої вершини вам достатньо?
Чи взагалі ви йдете (йти=жити у моїй інтерпретації) до вершини чи просто так йдете навмання, не замислюючись над тим, куди, як і навіщо?
До якої вершини?
Як швидко?
Взагалі - як? Чи складені стратегічні плани?
Навіщо?
Яке значення це має для ...
Читати далі →

10
Незнаюхтовін і Непам’ятаюякїїзвати ішли лісом. Швидше за все, то були Ганс і Гретхель. Може, Марічка та Іванко.
Ліс був чарівно-чорним. То був четвер. Але не завтра, а давно. Багато-багато днів тому назад. Незнаюхтовін і Непам’ятаюякїїзвати заблукали. Блукали, блудили, а...
Читати далі →

5
Прокинулася. Знову не пам’ятаю, хто я. А може, ніколи цього і не знала. Навкруги по-вранішньому квартирно-тихо. Здається, хтось лежить на паркеті біля каміна. Вчора там були волошки. А сьогодні?
6
Ти її не знаєш, але, напевно, то ВОНА.
Ти його не знаєш, але, напевн...
Читати далі →

Небо вирвалось з твоїх обійм,  а може, ти – з його. Ви давно стали одним нероздільним сумно-синім букетом волошок. Ще з дитинства.
Дощ лився срібним блюзом. Ти дивився у той блюз і думав, хто нарвав волошок, і чому вони лежать на паркеті у вітальні. Ти любиш той паркет. Коли в камі...
Читати далі →

В борделі гамірного життя шукаєш задоволення для себе. Поміж вибраних карнавально-барвистих насолод не можеш знайти спокою. Бігаєш, метаєшся, розпитуєш… а в калейдоскопі мрій повно бруду, сміття. Повно непомітно-непотрібних речей. Повно безбарвно-безликих осіб. Повно, певне, всього. Всьог...
Читати далі →

В продовження теми релігії... Так, саме так! Релігія як пеніс.



Можна його мати.

Можна ним пишатись.

Але будь ласка, не витягуйте його на вулиці і не починайте ним махати навколо.

І, будь ласка, не пхайте його моїм дітям в горло!
Читати далі →

Зараз читаю дивовижний роман польського письменника Януша Леона Вишневського "Самотність у мережі". Гадаю, цей твір можна просто "розтягти на цитати". НАСТІЛЬКИ цікаво, гостро, актуально, правдиво...іноді від читання рве на клапті!!! Автор зумів показати відчуття жінки так реально, ніби сам нею є. Читати далі →

30 вересня на честь пам’яті християнських святих Віри, Надії, Любові та їх матері Софії у вестибюлі ІІ поверху Чернівецького художнього музею було проведено благодійну виставку-продаж та аукціон «Митці Буковини - дітям». Організатором аукціону виступило Чернівецьке обласне відділен...
Читати далі →