Стосовно маршу футбольних фанатів на підтримку родини Дмитра і Сергія Павличенків: у цілому враження позитивне. Футбольне середовище наочно демонструє можливості низової організації задля вирішення конкретних проблем. Сотня-дві активістів без партійних прапорів і яких-небудь фінансових заохочень - д...
Читати далі →

Ще в 2004 році єдин битий життям вуйко сказав мені - Прийде час і ти будеш соромитись зізнаватись у тому, що був активним учасником Помаранчевої Революції. Я образився на чоловіка і довго з ним не спілкувався. Яким же наївним я тоді був. Розчарування вдарило обухом по голові вже при поверненні ...
Читати далі →

Вчорашня презентація самвидаву "Свая!" завершилась звичним чернівецьким "трешем". Якщо початок дійства ще можна було характеризувати як "інтелектуальний", то кінцівка вийшла традиційно: "Хотели как лучше, а получилось как всегда". Тож і не дивно, що коли мова йшла про "Сваю!" - більшість аудиторії к...
Читати далі →

Перший день листопада щедрий на культурні події. О 17:30 у Literatur Cafe відбулася невелика імпреза, а саме - презентація самвидавничої збірки поезії Дениса БОДНАРА "Зсередини і ззовні". Автор розказав про тонкощі самвидаву, зачитав свою поезію, поділився своєю інтимною, філософською лірикою, а так...
Читати далі →

Передвиборчий демотиватор.


Читати далі →

Ці слова 76-річної жінки на одній з карпатських полонин настільки запали в мою душу, що хочеш не хочеш, а переосмислюєш деякі речі. Розумієш всю нашу місцями навіть комічну прив’язаність до матеріальних благ, які ніколи не замінять духовних. Та кожна подорож починається з пакування наплічника. Лише найнеобхідніше, але з урахуванням довготривалості походу, ваги показують 27 кілограмів. Важко, та про це забуваєш, коли виходиш з дизелю у інший світ.  Вперше я мандрував сам, оскільки основна група...
Читати далі →

Є певно щось містичне у музиці Черемошу, що вона змушує мене повертатись до нього знову і знову. Інколи ріка звучить наче шепіт мольфара, що лікує душу, інколи наче вшкварили одночасно сотні дримб, змушуючи танцювати на шиверах сонячні проміні, а інколи як бурхливий стадіон, коли улюблена команда вириває перемогу на останніх секундах.Нині ріка звичайно вже далеко не та, яка була у часи дараб, і коли мала статус однієї із найчистіших у Європі. Після останньої повені вона суттєво змінилось, і стал...
Читати далі →

У XXI ст. як ніколи зрозуміло, що війни починаються і закінчуються не на полях битв, а на медіа-майданчиках, які формують свідомість мільйонів їхніх учасників. Солдатами в цих війнах нового типу є всі споживачі інформації, які далі коментують і поширюють її через соціальні мережі. Генералами – блогери і журналісти, які задають рамки інтерпретацій. Кримську інформаційну ми програли, переконавшись у тому, що модернізації потребують не тільки збройні сили, але й мислення політичних еліт, більшість ...
Читати далі →

Сьогодні бачив загиблих героїв. Хоч кажуть, герої не вмирають. Не знаю... Сьогодні дякував живим, обіймав, тиснув їхні руки. Як і тисячі людей, що прийшли вшанувати їх. Біль це страшно. Смерть — це жахливо. Я бачив Беркут в тридцяти метрах, що брав нас у кільце. І мені було дуже страшно. І бачив такі прекрасні лиця людей серед вогню на Грушевського. Вільних людей. Чи боялися вони? Думаю, дуже. Але робили те, що вважали гідним і у що вірили. Шкода, що за гідність така дорога ціна. Кілька тися...
Читати далі →

Після того, як ситуація заспокоїлась – чи одночасно з цими подіями, в тенетах почали з'являтись заклики: «Хорошо что Яника нет но правый сектор и националистов я никогда не приму хоть заминусуйте! Они страну к войне приведут. Группировка фашистов!» «Правый сектор нужно срочно придушить!!! Они могут натворить бед (особенно сейчас) когда почти все безнаказанны!» Не сумніваюсь, що опозиція вже виношує план як це зробити. Люди, ви хочете повторення 2005-го, коли опозиція задвинула майдан...
Читати далі →