ТВА купило «Рідне місто»

Найцікавіші деталі справи кандидата до Чернівецької міської ради Юлії Сафтенко після її обвинувачень на адресу партії «Рідне місто» у спробі зняти її з виборів та відібрати голоси Громадського руху «Народний контроль» не лише в тому, що виборці обох політичних сил належать до різних електоральних груп і практично не перетинаються. Судова документація, оприлюднена журналістом Василем Забродським, засвідчує, що позов до Юлії Сафтенко в дійсності йде від директора телеканалу ТВА Валерія Сара...
Читати далі →

Погляд з Калічанки – 8: До чого тут Федорук та при чому Сеничак?

Не перестає дивувати новими гранями аналітичного таланту та передбачення невгамонний Петро Кобевко. Див. наприклад,  http://www.chas.cv.ua/27088-hto-pretenduye-na-krslo-mera-chernvcv.htmlПан Петро ніколи просто так нічого не писав. Якщо він особисто взявся за перо, то це щось та значить.Але у мене та у моїх сусідів з Калічанки зміст написаного в окремих місцях викликає підозри та запитання, особливо з огляду на те, що скоро вибори, як передбачливо  підмітив пан Петро, всівшись на улюбленого кони...
Читати далі →

Погляд з Калічанки – 7: Макс наказав перевести на Куліша

Дорогі друзі! Вібачте, одлучалася з Калічанки на болгарське море, бо потім буде не до цього.Тим часом найбільш нетерплячий Юра Чорней передрукував всі інтернет-плітки щодо ніби майбутнього тріумфального об’єднання БПП та НФ. (http://buknews.com.ua/page/blok-petra-poroshenka-i-narodnyi-front-domovylysia-pro-tsilkovyte-obiednannia-ag-do-stvorennia-iedynoi-fraktsii-u-verkhovnii-radi-zmi.html). Він сумлінно навів навіть роздуми «чернівецького політолога» пана Шморгуна із порадою «нікому з нормальних...
Читати далі →

Блеск и нищета демократии

В свое время Василий Забродский снял несколько фильмов о том, как обогащалась группа Яценюка, какие бизнесы имеет, про внутренние расклады Черновицкого горсовета, технологии нужных решений и т.д. По-моему фильмов было шесть. На Таймсе их размещали. Разумеется перед выборами) Смотрели фильмы. Смотрели. Но никакого сравнения с той почти громовой по местным меркам известностью, когда тот же Василий Забродский навесил на свой мопед номер «ЯЦН ПДР». До Киева дошло. В «95 квартал» попало. Это собствен...
Читати далі →

Стратегії добропорядного коментування

Тема Інтернет-тролінгу поступово стає буденним фактором віртуального життя, до неї звикають, адаптуються, стає можливим обговорювати її у поважних середовищах. Однак «тіньова» сторона Інтернету в особі анонімів, ботів, провокаторів уперше потрапила в загальнонаціональний фокус уваги не так давно – під час Евромайдану, коли більшість великих мережевих видань, як то «Лівий берег» чи «Українська правда», на тривалий час закрили можливість будь-якого коментування на своїх сторінках, вбаючаючи в цьом...
Читати далі →

Порошенко ставить Горука?

В Адміністрації Президента змова. Мета дострокових виборів – сформувати лояльну більшість в парламенті і зачистити регіональні еліти на багато років правління Порошенко. Відносно Буковини поставлена проста задача: вибити клан Яценюка, не гребуючи ні старими, ні новими людьми.Ще весною область віддали під квоту «Удару», а тепер високим рішенням в АП її взято під парасольку президентського блоку, до якого на правах міноритаріїв заходитимуть люди Кличка. Наглядові фігури (політичні «смотрящі»)) – О...
Читати далі →

18 претендентів на спадок Каспрука

Досить тривалий час зовсім не хотілось нічого писати, як то кажуть «на загал», адже всі думки були лише про те, що відбувається в країні та з країною, але навколо цієї теми і без мене вистачало дописувачів. Наразі ж з'явилися роздуми, якими виникло бажання поділитись. У вирі непримиренної боротьби за мандати під куполом Верховної ради якось забулося, що 26 жовтня відбудуться довибори до Чернівецької міської ради по 17-у округу. Зрештою, ці вибори мають цікавити виключно мешканців цього округу...
Читати далі →

Сьогодні о 19:00 у програмі "Велике журі"

Сьогодні о 19:00 буду гостем програми «Велике журі» з Арсенієм Анциперовим на каналі «Чернівецький промінь» — разом із Василем Забродським та чарівними Інгою Маковецькою і Наталією Якимчук. Судіть строго!...
Читати далі →

Вибір Буковини: громадянська диспозиція

Радикальна позиція Ляшка Обличчям Радикальної партії на 201 окрузі в Чернівцях несподівано для всіх став колишній «свободівець» Назар Горук. Кого тільки на уявляли у списку чернівецьких сателітів Олега Ляшка – від Володимира Бешлея до Василя Забродського – але саме Назару Горуку доля вручила bonne chance та унікальну нагоду позмагатись із давнім опонентом Миколою Федоруком на багатообіцяючому чернівецькому полі. Шанси вирівнюються. Інтрига зростає. На 204 окрузі «радикалів» не менш несподі...
Читати далі →

Друкопис програми "Суть речей" від 29 травня 2014

Друкопис програми «Суть речей» на радіо «Станція» 103.2 FM від 29 травня 2014 р. Ведуча: Оксана Денисюк. Запрошені гості: Олег Хавич, голова Інституту розвитку м. Чернівці, та політичний аналітик Святослав Вишинський.



Ведуча: Чи очікуваними стали для вас стали результати виборів міського голови?

Олег Хавич: Після того, як Микола Трохимович Федорук відмовився балотуватись насправді жодної інтриги з тим, хто буде мером Чернівців не було. Було лише запитання з яким відривом Олексій Каспрук переможе Віталія Михайлішина.

Ведуча: Як би ви охарактеризувати мерську кампанію?

Олег Хавич: Одним словом – нецікаво.

Ведуча: А якщо більше?

Олег Хавич: Насправді для мене перемога Каспрука була визначена наперед, тому це було змагання людей з бек-офісу, тобто тих, хто формально і неформально будуть керувати містом і визначення свого місця в тій команді, насамперед неформальній, яка керуватиме містом з сьогоднішнього дня.

Ведуча: Але ж чому нецікаво? Було і багато досить чорного піару.

Олег Хавич: Так, але він насправді був нецікавим. Ніяких знахідок, які залишаться в історії чернівецьких політтехнологій – їх не було.

Ведуча: Але була досить велика кількість кандидатів.

Олег Хавич: Ну і що? Після того, як знявся Забродський стало нецікаво. І цей пелотон кандидатів, які намагались набрати більше 1% після Михайлішина, нічим особливим ці люди не запам’ятались.

Ведуча: Було багато нових прізвищ у бюлетені і багато хто навіть не знав, що це за люди, які балотуються на посаду міського голови. Ваш коментар, навіщо люди йшли на ці вибори, знаючи, що вони не переможуть?

Олег Хавич: Єдина людина, яка задекларувала для чого вона йде і це більшою мірою відповідає дійсності – це Петро Олексюк, який просто чесно сказав, що він йде для того, щоб зробити собі заділ на наступні вибори. Це знову будуть вибори мера чи вибори міської ради, нехай навіть мажоритарна. Ця людина чесно сказала – я йду для того, щоб на наступних виборах взяти більший результат. Як на мене, це чесно, людина отримала достойний результат за ті зусилля і кошти, які були витрачені. Я особисто його не знаю, але це нормальна технологічна кампанія, результат якої людина отримає на наступних виборах. А всі решта… коли той самий депутат обласної ради Ткачук з абсолютно серйозним обличчям. Поки він був у статусі фріка на минулих виборах – то він отримував більший результат. А коли він з абсолютною серйозністю говорив, що от – я стану мером, то от відповідно народ таким чином до цього і поставився.

Святослав Вишинський: З одного боку результат виборів був передбачуваний наперед, тому що ясно було, о у протистоянні Віталій Михайлішин – Олексій Каспрук після Євромайдану, після того, як Микола Федорук офіційно підтримав Олексія Каспрука на цю посаду, після того, як почала розігруватись карта батька Олексія Павловича, Павла Каспрука, колишнього міського голови і т.д. – вже було очевидно, що Олексій Каспрук, маючи підтримку влади, адміністративний ресурс і фінансовий – він мав усі шанси перемогти. Єдине, що мене здивувало – це той відрив. Я думав, що він візьме 30-35%, то так, об 54% взяти – це практично рейтинг Федорука у кращі часи. Це дійсно мене здивувало і я це пояснюю хіба таким фактором, що люди йшли голосувати на нього на цих виборах так само, як йшли голосувати за Порошенка. Чесно кажучи, більшість людей навіть не знають чому вони за Порошенко проголосували, просто їх так ввели в цю технологічну нішу, що от є вірогідність певної зовнішньої загрози і цю загрозу треба подолати єдиним голосуванням в один тур. Так само, можливо, розігралась карта Михайлішина, можливо цей піар проти нього, який розігрався у кілька останніх днів, що він член Партії регіонів – все місто було заліплено і мене у середу за кілька днів до виборів на вулиці кілька усміхнених хлопців перестрівало і роздавали мені ці листівочки і всім перехожим роздавали. Тобто, у це вклались непогані гроші і, думаю, багато людей на емоціях проголосувало у контексті цих подій Євромайдану та загрози реваншизму зі сторони Партії регіонів. А в цілому я погоджуюсь з Олегом з тим, що дійсно кампанія була короткострокова, і не дуже активна, і не дуже цікава. А те, що знявся Василь Забродський, то чесно кажучи, він в цю кампанію не дуже то і вписувався, тому що не було Федорука, а вся його роль саме в тому, щоб критикувати Миколу Федорука. Коли вже немає Миколи Федорука – він не має того млина, з яким буде воювати. Але в цілому я вважаю, що ця кампанія була цікавою хоча б у тому, що з’явився один цікавий кандидат Петро Олексюк, який в перспективі зможе у майбутньому якось пожвавлювати політичну ситуацію в місті і буде представляти собою якусь конструктивну третю силу. Тому що кожен раз вибирати між якимось двома негативними персонажами і хтось кращий, а хтось гірший і вибирати завжди між ними тільки тому, що тебе до цього примушують технологічно – це, чесно кажучи, набридає. Ми вже 20 років живемо в такій системі і на президентських виборах, і на виборах міського голови і особливо після Євромайдану це вже терпіти неможливо.   

Ведуча: На вашу думку, що допомогло Олексію Каспруку перемогти – допомога з боку Миколи Федорука чи світла пам'ять про його батька?

Олег Хавич: Я б не був таким оптимістичним стосовно того, що нові обличчя, наприклад, Олексюк, чи хтось інший зможе скласти, наприклад, конкретному Каспруку конкуренцію на наступних виборах. Кампанія Олексюка була абсолютно в рамках, яку вів до Київському міської ради Демократичний альянс. Тобто, це кампанія, яка базована на конкретних демократичних цінностях, прийомах, які тут звикли називати грантоїдськими чи грантожерськими і результат приблизно той самий – це кілька відсотків креативного класу чи офісного електорату, тобто, вони готові за це голосувати. Це люди до 25 років, які раптом прийшли на ці вибори і дали ці 2-3% таким силам, як Демократичний альянс і таким політикам, як Петро Олексюк. Але загалом абсолютно така порожня людина і політична сила, як Олег Ляшко отримав порядка 10% голосів виборців. А за ним немає нічого і про це дуже добре сказав мій київський хороший знайомий Віталій Чепинога, який був і спічрайтером Тимошенко, і депутатом від БЮТ і він сказав про Ляшка, що це хлопець без принципів, без совісті, без честі, без нічого. І за таку людину, в тому числі 10% чернівчан голосують на президентських виборах. Єдине, що мене тішить, коли будуть наступні мерські вибори, буде кілька клонів Олега Ляшка і вони один одного нігелюють. Тобто, не буде одного чернівецького Олега Ляшка і в Чернівцях немає такої потенційної ганьби, що людина на кшталт ляшка набере 10% на виборах міського голови.

Святослав Вишинський: Тим не менш цікаво, хто очолить Радикальну партію в Чернівцях на наступних виборах. Чи це буде принцип на чи безпринципна людина і як вона зможе грати цю роль.

Олег Хавич: Це може бути тільки безпринципна людина.

Святослав Вишинський: До речі, на рахунок третього кандидата – це не обов’язково може бути тільки Петро Олексюк і його функція не обов’язково бути прямим конкурентом на міських виборах. Він може бути, скажімо, керівником потужної фракції, потужної громадської спілки. Зокрема, була така невеличка інтрига чи піде Оксана Продан на цих виборах на посаду міського голови, вона могла б грати серйозну конкуренцію, хоча практично вона в політиці давно, але тим не менш у Чернівцях ця фігура маловідома. Можуть якісь інші люди з’являтись, які на маргінесі політики вже кілька років крутяться, тобто якісь цікаві комбінації будуть відбуватись. Мені здається, найцікавіше буде вивчати ці комбінації, перетасовки політичних сил уже в рамках депутатського корпусу міської ради, бо вони вирішуються значно більше, аніж міський голова.

Олег Хавич: Чи маєш на увазі нинішній склад чи майбутній?

Святослав Вишинський: Майбутній і нинішній, бо і зараз будуть тривати ці перебіжки.

Слухач: Жан меня зовут. Во-первых: Ляшко – это феномен, как Жириновский и нереально представить, что в Черновцах появиться человек, который сможет на его уровне завоевать такую популярность. Во-вторых: Михайлишину главное сохранить свой электорат и вопрос – то, что на 40% будет повышена цена на электроэнергию, газ, тепло на сколько это может повлиять на победу Михайлишина на выборах мэра через полтора года?

Олег Хавич: Тут питання в тому, на скільки це опустить рейтинг Каспрука і загалом нової влади. Не йдеться ж лише про електроенергію та газ, а йдеться про різке погіршення соціально-економічного становища не лише в Чернівцях, а й в Україні, але зрозуміло, що чернівчани будуть думати про Чернівці. Я не бачу, що на цьому зростуть чиїсь рейтинги, тут швидше зростуть рейтинги брутального популіста Ляшка, аніж Михайлішина, якому все ж таки вдалось створити імідж господарника. На скільки цей імідж відповідає дійсності – це широка та інша дискусія, але цей імідж створено і хочу сказати, що всі говорять про те, що Михайлішин набрав 20%, а не 30%, як на виборах 2012 року, коли він йшов по Чернівцях в парламент і кажуть, що це різке падіння рейтингу. Насправді не треба порівнювати 20 і 30, бо це не так багато, а треба порівнювати з тим, скільки набрала Партія регіонів та її кандидат по Чернівцях, тобто це одиниці відсотків. От це те, про що ти говориш, Святослав, прив’язати Михайлішина до Януковича, Партії регіонів і трагічних подій так і не вдалось, він все ж таки набрав частково свої відсотки і частково протестні відсотки, які були проти Федорука в любому разі. Але одну лити його рейтинг, опустити до рейтингу Добкіна чи Партії регіонів в Чернівцях не вдалось.

Святослав Вишинський: В цілому ми побачили досить стабільний рейтинг Віталія Михайлішина, але з іншого боку ми не бачимо тенденції до зростання. Скільки в нього вкладають фінансових, політичних інвестицій, як його не намагаються прорекламувати, як не намагаються відмити його рейтинг якісь нові виборці не вирішують за нього голосувати. Очевидно, що в нього є сталий електорат – це, напевно, люди, яких зачепили дитячі майданчики, пенсіонери, які користуються пільговим квитком, але більше 20-30% він не зможе набрати. Це означає, що, можливо, конкуруючі з «Батьківщиною» політичні сили будуть в майбутньому думати як розкладати свої політичні інвестиції в ніші кошики, щоб поступово шукати заміну Віталію Михайлішину, тому що далі вкладати в нього гроші – це означає, грубо кажучи, банкроти ти свою справу. А це не вигідно і тому я думаю, що буде розігруватись хтось замість нього.

Олег Хавич: Але ти не будеш заперечувати, що умовний блок Віталія Михайлішина на наступних виборах до міської ради має гарантію принести тих ще 20%.

Святослав Вишинський: Безперечно.

Слухач: Мене звати Ян. У Чернівцях на вибори десь 40% не прийшло і я так собі думаю, що з тих 40% багато як раз потенційних прихильників Михайлішина, а феномен Каспрука чому він переміг у тому, що фактично всі ті, хто за демократичні сили не прийшли на вибори і тому в цьому залог перемоги Каспрука.

Олег Хавич: Частково така думка відповідає дійсності, але тут інше питання – не прийшли на вибори ті, хто був умовно проти Каспрука чи, як сказав наш слухач, демократичних сил – не прийшли але їх і не влаштовував Михайлішин, як виразник їхнього протесту. Так, запас опонентів у Каспрука достатній але каналізувати його через кандидатуру Михайлішина, як на мене, досить складно.

Святослав Вишинський: Мені здається, що ті 40%, які не прийшли на вибори – це ті люди, для яких це не було достатньо принципово, а тому це потенційно ті люди, які могли продати свій голос. Тому це могли бути і виборці Віталія Михайлішина, і Олексія Каспрука – хто б їм заплатив і переконав прийти на територіальну дільницю – вони б відповідно за того і проголосували. З другого боку молодь, яка має в нас якісь політичні переконання, і найчастіше вона б могла проголосувати за якогось молодого кандидата, але з другого боку вона недисциплінована і на вибори не ходить. Відповідно, я думаю, що ці 40% могли б розподілитись між умовними Олексюком, УДАРом, навіть Віталієм Ткачуком, якщо б він саме серед молоді проводив гарну поверхову кампанію, але цього не сталось і, відповідно, ці 40% осідають. Так само колись до Київради всі малювали високі рейтинги Віталію Кличку, але на виборах у нього завжди було менше голосів. Чому? Тому що його підтримувала молодь, а молодь не вважала за необхідне ходити на вибори. Так само і тут.

Ведуча: Яким, на вашу думку, буде політичне майбутнє Віталія Михайлішина?

Олег Хавич: На мою думку, його політичне майбутнє на жаль для нього не залежить ні від результатів виборів, ані від його особистості, а залежить від тих осіб, які стоять за ним і які прийняли рішення висувати і підтримувати його на цих виборах. Не хотілось би мені називати прізвищ, бо їх і так всі знають, я буду, як той герой анекдоту, який роздає чисті листки паперу і каже, що то листівка, а ви самі знаєте, що відбувається. Насправді, якщо ці люди приймуть рішення підтримувати його надалі, то він може знову опинитись серед кандидатів на міського голову і я вважаю, що він зможе знову взяти тих 20%. Перемогти за жодних обставин Віталій Михайлішин не має.

Ведуча: Тоді в мене питання – для чого?

Олег Хавич: Дуже багато відповідей. Він може бути локомотивом списку якоїсь партії в міську раду, тим паче, що зараз знову широко йдуть розмови про те, що будуть повертатись до чистої пропорційки. Відповідно, Михайлішин, як обличчя якогось партійного списку, може просто завести на собі групу товаришів у Чернівецьку міську раду. Це те, що лежить взагалі на поверхні. Просто навіть помірятись електоратом – це теж важливо ля прийняття неформальних рішень, які поки що, на жаль, є підставою для формальних рішень, які ухвалюються в Ратуші. Тому людина, в кишені якої 20% голосів виборців, незважаючи на те, що вона немає якихось формальних посад, все одно є впливовою людиною на чернівецькому політичному ринку. Тобто, хто буде мати ці голоси в розпорядженні – той буде вести переговори вже з певної позиції.

Святослав Вишинський: Я погоджуюсь із тим, що Михайлішин навряд сам приймає всі ці рішення, тому що він немає достатньо власного політичного потенціалу, політичного ресурсу, я б сказав так. За нього працює велика команда, в даному випадку ми маємо велику команду, велику групу впливу, яка приймає рішення за нього і за інших кандидатів. Але з другого боку не менш цікаве питання, яке політичне майбутнє на найближчі півтора роки в самого Олексія Каспрука. Чи він так само не представляє таку саму команду, чи за нього не прийматиме рішення Микола Федорук, на скільки він свої дії буде погоджувати з Ярославом Кушніриком, хто взагалі буде членом команди Олексія Каспрука, як прийматимуться рішення. Я от щойно листав його програму і там були такі показові моменти, що очищення влади від корупціонерів, прозоре прийняття рішень по посадам і т.д. А я чомусь сумніваюсь, що за наступні півтора роки ми побачимо велику ротацію в органах влади, швидше за все біля нього будуть ті самі перебіжчики з Партії регіонів, люди по партійним квотам від «Батьківщини», а хто прийматиме ці ключові рішення – чи це буде сам Олексій Каспрук чи це буде хтось робити за нього – це велике питання. Сьогодні було так символічно, коли Микола Трохимович прийшов на сесію міської ради і цей ланцюг з цією своєю єхидною посмішкою повісив на шию Олексія Каспрука і це виглядало для мене дуже символічно. І взагалі для мене питання чи буде Олексій Каспрук самостійним мером, тому що попередній в.о. не був самостійним, а чи буде таким Олексій Каспрук і яка тоді різниця між ними? Тільки в легітимності: обраний і не обраний, все рівно за них можуть вирішувати долі ті люди, які залишаються десь в кулуарах.  

Ведуча: Так і багато говорили, навіть політологи, що ці вибори мера – це боротьба двох кланів. Прокоментуйте цю думку, будь ласка.

Святослав Вишинський: Безперечно, ця боротьба в тій чи іншій формі ведеться. З другого боку, ці клани між собою фіктивно домовляються і велика частина боротьби – це гра на публіку. Але для мене ще був такий знаковий меседж Миколи Федорука, що ці 55-60% підтримки – це найдорогоцінніше, що може мати нинішній міський голова. У мене склалось таке враження, що це людина, яка тримала общак, грубо кажучи, передає цей общак комусь іншому тримати, але розпоряджатись цими грошима все одно буде якась інша спільнота, назвемо її умовно клановою, а назначена людина є просто людиною, яка в законі все це тримає і як в майбутньому цими грошима і голосами, будемо говорити тут про голоси, розпоряджатись. Тому ця боротьба кланів нікуди не зникла але це водночас і домовленості кланів, тому що боротьба це завжди і діалог.

Олег Хавич: Не бачу я тут двох кланів, бачу я один клан і це така боротьба нанайських хлопчиків. Насправді це одні і ті самі люди. Чому Віталій Михайлішин сприймався, як порушник конвенції? Не тому, що він вирішував питання на користь одного з кланів, насправді люди перебігли всі ті самі – давайте не будемо забувати, що Ярослав Кушнірик голосував за відставку Миколи Федорука і там багато таких людей у демократичній більшості. Питання в тому, що мене найбільше турбувало і що створило найбільший анти рейтинг умовній команді, яка стояла за Віталієм Михайлішиним – почали прийматись рішення, які були оформлені в легітимні рамки, але при цьому сприймались людьми і бізнес-середовищем, як свавілля. Почали скасовуватись рішення, які стосувались землі і майна, яким було 10, 15 і 20 років. Я неодноразово спілкувався з тими ж депутатами і говорив: люди, ви не розумієте, що ви робите. Це те саме, що людина у 1992 році приватизувала квартиру, а 2012 році рішенням того ж виконкому, який приватизував квартиру – скасують рішення про приватизацію і людей викинуть на вулицю. Вони ж казали: ні, що ти порівнюєш, це ж різні речі. Я кажу, що це ті самі речі, не можна себе поводити таким чином. І тому зараз перед тим самим Каспруком стоїть завдання повернути цілий ряд рішень, які особисто я вважаю неправильними, які стосуються того ж ринку «Добробут». Мені глибоко все одно хто стоїть за тим чи іншим бізнес-об’єктом – так робити не можна, бо можна дійти до крайнощів.  

Ведуча: В якийсь момент, мені здається, в міській раді зашкалював рівень політичного цинізму.

Олег Хавич: А він кудись дівся?

Ведуча: Можливо, раніше це було більш приховано.

Олег Хавич: Ні, я не вважаю, що хтось його приховує. Він дійшов до такого рівня, коли людина мало не протягом одного дня могла в сесійній залі зробити протилежні за своїм змістом заяви. Я не хочу називати цих людей, вони і зараз можуть це зробити, і це може зараз відбутись. Так, цинізм зріз, порівняно з тим часом, коли я був в міській раді до 2002 року, все ж таки тоді там були і депутати більш наївні, і все ж таки було розуміння того, що заяви і дії мають відповідати дійсності та здоровому глузду. Так, в цьому сенсі ситуація погіршилась і вона погіршилась при Михайлішині і не покращилась при Кушнірику і зараз при Каспруку.

Ведуча: Але ж ми мали сьогодні тільки першу сесію з новообраним міським головою.

Олег Хавич: Я говорю не лише про публічні заходи.

Святослав Вишинський: Цьому, можливо, сприяє те, що багато депутатів виявились перебіжчиками, ми їх зараз не можемо ніяк чітко політично ідентифікувати: в якій вони фракції, з якої вони партії, хтось з них захотів скласти мандат, як Михайлішин, хтось не захотів і стали позафракційними. І люди, виборці вже забули за кого вони голосували і хто з цих людей по якому списку проходив і що їм обіцяв. Можливо, наступні перевибори на перший період часу трошки стабілізують ситуацію і всі увійдуть в русло гри і конкретну політичну роль. Я ще це списую на той рівень, який з’явився у нас на просторі чернівецького мас-медіа і медіа-маніпулювання зараз, можливо, як ніколи, зросло. Мені здається, що раніше мас-медіа не на стільки нахабно, не на стільки жорстко маніпулювало інформацією. Ми зараз можемо увімкнути 2-3 телеканали і одна і та сама подія подається з абсолютно діаметральними оцінками, з різними синхронами, з різними коментарями і складається враження, що ми живемо у страшенно поляризованому божевільному світі. І виходить, що мас-медіа дають можливість маніпулювати точкою зору, бо якщо людина переважно дивиться один канал – вона, відповідно, не відчуває цього цинізму, значна частина інформації опиняється за полем її зору, вона цього не розуміє і стає легко маніпульованим об’єктом.

Олег Хавич: Можна піти далі. Якщо телеканал ТВА досі мовить без ліцензії, з 23 лютого канал ТВА в ефірі без ліцензії. Нормально – відповідальності жодної, тобто ти можеш робити в ефірі все, що завгодно, в тебе ж ліцензії немає, отже в тебе її навіть забрати не можна.

Ведуча: Виходячи з того, що було озвучено вами протягом минулих 30-ти хвилин, то виходить, що найближчим часом у Чернівцях нічого не зміниться і навіть вибори не допоможуть.

Олег Хавич: Дуже важливий момент, про який сказав Святослав, і він дуже важливий – в Олексія Каспрука є легітимність. Тобто, навіть одні і ті самі рішення, якщо він буде приймати, вони будуть сприйматись людьми, як більш легітимні, навіть, якщо з моєї точки зору вони будуть незаконними. Все ж таки людям важливо, щоб це був законно обраний міський голова. Тим більше, міський голова, обраний 50-тьма і більше відсотками, має всі грані цієї легітимності. Нехай це психологічно, але це дуже важливо. У політичному просторі Чернівців глобально нічого не зміниться. Цинізм залишається основною «цінністю» чернівецького політикуму і тому він просто не дасть змінитись. А виборці Чернівців не налякали основних кандидатів і тому дали можливість депутатам надалі перебігати з фракції до фракції, приймати підкилимові якісь рішення по розподілу майна.

Ведуча: Тобто, навіть за умов перевиборів Чернівецької міської ради, на вашу думку, нічого кардинально не зміниться?

Олег Хавич: Ні, але може це і добре. Це та сама стабільність, яку підсвідомо хоче український народ.

Ведуча: А як же політичний цинізм, про який ви говорите? Невже це добре?

Олег Хавич: Можливо, депутати є просто рафінованим відображенням самих виборців, які так само є політично цинічними, готовими продати свій голос напряму за гроші або за дитячий майданчик? От в Києві взагалі була краса – один кадр виграв – він звозив майже весь округ в Почаївську Лавру, тобто кілька тисяч людей з округу були відвезені його автобусами в Почаївську Лавру. І виборці оцінили, вони обрали цю людину в Київську міську раду, а людина змінила вже стільки політичних сил, що я сам навіть не порахую …штук 5 тільки за останні 10 років. Тому чому виборці не мають отримувати таких депутатів, якими є вони самі? Коли 1000 виборців і кожен з них поганий по-своєму і вони обрали одного депутата, який акумулює всі погані риси цієї тисячі людей. Я розумію, що я спрощую і сам в цьому моменті є циніком, але в цьому, на жаль, є правда.

Святослав Вишинський: Цинізм також виражається в тому, що голоси обезцінились. Умовно кажучи, якщо на 2012 рік один з кандидатів, кажуть, платив 200 гривень, десь 250 за один голос студентам, то тепер Опора казала, що платять 100-150 гривень, а це враховуючи інфляцію! І люди навіть після Євромайдану – це студенти, їм навіть вулицю перейменували, а вони на цій вулиці в тих же гуртожитках той же кандидат скуповує їх голоси за ще менші гроші. І продаються, бо на тій дільниці, здається, 27% дали бюлетені з позначками. Уявіть, який це відсоток – практично кожен третій голосуючий. По-моєму, зріз цинізм в суспільстві. Я подивився сьогодні сесію міської ради, подивився на цих людей з такими прізвищами, як Чинуш, Бешлей, Чесанов, Кишлярук – це старі кадри, вони походили по партіям, хтось виходив з партії, переходив в різні фракції. Ці люди мають якісь бізнес, ім’я, займали певні посади і вони захочуть там залишитись на наступних виборах. Тобто, вони обов’язково стрибнуть у якусь нову партію, спробують очолити якийсь список, або спробують змінити партійність, або підуть, якщо по закону буде така можливість, мажоритарщиками. Але у всякому випадку ці люди будуть готові перефарбуватись знову, в котрий раз, і очевидно, що виборці знову проголосують за них, бо вони не будуть бачити гідної альтернативи. І це питання до виборців – чому виборці знизу, громадянське суспільство, не делегують своїх людей? А ходять далі і вибирають тих самих людей і їх розводяться цілком раціонально, бо люди вибирають колір листівки чи його партійність – вони не дивляться біографію цього кандидата. Йде від «Батьківщини» — добре, йде від Михайлішина – теж добре. А що тоді зміниться, якщо люди у своєму мисленні не змінили підхід до кандидатів? Відповідно, і в політиці нічого не зміниться. Тому треба починати аналізувати мотивацію виборця, от коли виборець почне змінюватись, тоді почне змінюватись політика. А Олег правильно сказав – наше суспільство, як цинічним було, так цинічним і залишилось, змінюється воно дуже повільно, а якщо десь і змінюється –то дуже точково, відповідно, не варто очікувати змін в політиці.

Ведуча: На вашу думку, навіть події Євромайдану не надто сильно змінили виборця?

Святослав Вишинський: Вони кристалізували певну активну меншість, яку ми зараз можемо називати громадянською спільнотою, не те, щоб суспільством. І ця спільнота живе в громадянських катакомбах, паралельному світі і намагається протистояти цьому цинічному світу, як раніше християни жили в цьому світі і водночас ввечері збирались і вирішували свої питання. Ось це можливе потенційне громадянське майбутнє, з них, може, виросте громадянське суспільство, якщо вони зможуть нав’язати свою повістку. Майдан – насправді кілька сотень чи кілька тисяч людей в критичний момент нав’язали свою повістку дня всій країні, вони приймали рішення за всю країну, хоча більшість людей в Україні дивилась на це, і ми переважно так само в більшості випадків, дивились, скептично спостерігали, а в результаті вони змінили ситуацію, хоча б частково. А як вони зможуть фактично цю повістку дня змінити – це вже багато в чому буде залежати від нас, чи зможуть вони нас заразити цим вірусом активізму, віри, ідеологічного мислення. Якщо цього не буде, то і суспільство не зможе змінитись. Але у всякому випадку, ця меншість викристалізувалась і сподіваюсь, що ця меншість поступово буде отримувати своїх представників у вибраних органах влади і тоді вони зможуть поступово вносити свою лепту і новий тон в політику.

Олег Хавич: Важко Святославу заперечити. Зараз, якщо будуть оголошені позачергові парламентські вибори, тим паче, що ж багато розмов про те, що вони будуть суто на пропорційних засадах, відбудеться перезавантаження влади – особистісне але не ціннісне. Тому що народ знову проголосує за «список Порошенка», не важливо, як він буде називатись. Коли соціологів питають навіщо вони робили опитування про партію «Солідарність», за яку готові голосувати 30%, якщо формально такої партії не існує в реєстрі Мінюсту. Так в тому-то і справа, я дуже добре пам’ятаю 1999 рік, коли я був у партії «Молода Україна», її ще не було, а ми замовили опитування і за партію «Молода Україна» були готовими проголосувати 2,5% людей. Це зовсім не означає, що має бути зареєстрована партія, щоб були готовими за неї проголосувати – є певний суспільний запит. Сьогодні так склалось, що він знайшов своє уособлення в Петрі Порошенку. Добре це чи погано – багато буде залежати від його дій, тому що поки що те, що він говорить про місцеве самоврядування і мене турбує, що його бачення, як президента і те, що він говорить про децентралізацію і як він її бачить: сильний центр, який делегує регіонам права вирішувати їх життя. Тобто, це зовсім інша парадигма, бо з моєї точки зору – права належать людям і вони їх починають делегувати на низовому рівні органу місцевого самоврядування, бажано нижчому, аніж міська рада, а міська рада – міському голові, області і вже тоді парламенту та президенту. А тут практично приходить людина і точка зору визначає бачення і це не демократія, коли центр делегує права регіонам. Я вже навіть не буду зупинятись на тому, які концепції децентралізації затвердив Кабмін Яценюка, насправді це лише посилення централізаторських тенденцій в державі. Це більш така спеціалізована розмова, але насправді це дуже сильно відбивається на тому, що робить міська влад, тому що вчора, як велике досягнення, з’явилось повідомлення про те, що Державне казначейство почало розблоковувати рахунки місцевих рад. Але я перепрошую – на вулиці травень! Я розумію, що це подарунок новообраним міським головам, які є представниками нової влади, тому їм роблять такий подарунок і розблоковують казначейські рахунки. Але це говорить про те, що фактично до травня міське господарство не фінансувалось і не лише у Чернівцях.

Ведуча: Охарактеризуйте коротко президентську кампанію, бо не так багато в нас залишилось ефірного часу.

Святослав Вишинський: Мені здається, що так само, як на місцях, так і на президентській кампанії ми побачили, що дуже ефективно зіграла технологія. Я подивився сьогодні на сайті ЦВК – в усіх областях Петро Порошенко отримав більшість. Це якийсь чудесний результат, який для мене підтверджує той факт, що нас виборець не хоче думати, він може і може думати, але він не хоче думати. Є таке прислів’я: якщо ти не хочеш годувати свою армію – ти будеш годувати чужу армію і його можна перевести в іншу площину: якщо ти не хочеш думати, коли йдеш на вибори, то відповідно за тебе буде голосувати кандидат, якого ти вибереш або його політтехнологи. Відповідно, вони за тебе будуть голосувати ідо виборів і після виборів, вводячи тебе в свою гру. З одного боку я вважаю, що є позитивний момент – ми позбулись цього пієтету перед персоною Юлії Тимошенко і що в неї різко обвалились рейтинги. І це прекрасно  не лише для мене особисто, тому що я їй не симпатизую, а тому що не може суспільство плекати образ великої матері чи батька, який прийде і наведе порядок, як це у нас було постійно, це протистояння – Ющенко, Янукович, Тимошенко. Але фактично Порошенко зайняв цю саму нішу, тобто не відбулось якісного стрибка, ми знову ж таки, проголосувавши за Порошенка, повірили, що він прийде і вирішить всі проблеми. Ми навіть не слухали, як він це буде робити і, чесно кажучи, більшість з нас навіть не ставило це питання, ми просто повірили, що він прийде, його схвалили США, Європа, він можливо домовиться з Путіним, він є компромісним для всіх регіонів. З одного боку прекрасно – це хороший старт, але ми можемо дуже глибоко розчаруватись вже найближчі кілька років. Я не думаю, що він буде поганим президентом, але я сумніваюсь, що він зможе реалізувати ті кращі починання і що він зможе якісно змінити систему. Він може втримати її від колапсу, можливо трохи її модернізує, але чи зможе він здійснити ті речі, за які померло кілька сотень людей на Майдані… вони ж на багато більше вимагали. І коли вони змінювали систему, люди ставили на багато радикальніші вимоги про зміну, і не тільки про децентралізацію, про повну зміну системи, політичної етики. А цього не відбулось, очевидно, що більшості виборців цього не потрібно, тому це, напевно, і не відбудеться.

Ведуча: Можливо, за Порошенко голосувало так багато виборців тому, що не було особливо з кого вибрати?

Святослав Вишинський: Можливо…

Ведуча: Чи була у списку, на твою думку, інша людина, яка могла б країні реалізувати те, чого вимагав Майдан?

Святослав Вишинський: Для мене така людина була. Можливо, це могли зробити нові люди, які були в бюлетені. Але факт у тому, що багато з них до Майдану нам були невідомі і тому голосувати за них не наважилась більшість людей просто через недовіру, сприймаючи їх, як технічних кандидатів. На мою думку, є певні досвідчені політики, які крутяться у цьому політичному істеблішменті багато років і могли б це змінити. Але в той же час їм не вистачало того ж медіа ресурсу, в них не було розкрученості і, відповідно, вони не змогли переконати. В тому числі зіграло і те, що вони не достатньо багаті або скажемо прямо – вони були бідними кандидатами.

Олег Хавич: Мені простіше, бо я не зачаровувався і регулярно писав у Фейсбуці, що я голосуватиму за Рабіновича і я чесно пішов і проголосував за Рабіновича. Я взагалі вважаю, що за умов відсутності кандидата, який мені особисто подобається – треба голосувати з найменшою шкодою для суспільства. Я щиро вважаю, що голосувати за таких людей, як Ляшко – не можна, тому що це вже не цинізм, це знущання над людьми, тому що насправді він знущається над електоратом і певної мірою мазохісти ті, хто за нього голосували …і я не про фізіологічний зміст. Якби був Дарт Вейдер – я б за нього голосував. Тому що я вважаю, що таке голосування не серйозне і воно не робить мені честі, як людині, яка багато років чимось займається в політичному середовищі, але воно є чеснішим оскільки немає графи «проти всіх», а псувати бюлетень якось по-дитячому. Це таке моє протестне голосування, за яке мені не соромно і я можу сказати про як мінімум одну рису чому я серйозно голосував за Рабіновича, тому що він пообіцяв через два роки піти у відставку з почади президента. Якби хтось через рік пообіцяв, можливо, я б за нього проголосував.

Ведуча: Не виключаю, що така перемога Порошенко, де він переміг в усіх регіонах країни здобута цією технологією і тим меседжем, який ми чули з усіх ЗМІ – вибори мають відбутись в один тур.

Олег Хавич: Це якісна технологія і, на скільки я знаю, запропонована американцями. І вона спрацювала, честь і хвала людям, які змогли це реалізувати. Загалом переможців не судять, а тим більше, що вона була реалізована чесно, без підкупу. Так, були медійні маніпуляції, але вони були чесними і це був чесний технологічний хід, який спрацював, який відповів ось цим страхам українського народу, відповів його прагненню покласти відповідальність за свою долю на когось і зробити це швидко. Людям забезпечили реалізацію їхнього бажання. Чому ні? Всі задоволені – задоволений кандидат, задоволений штаб і задоволені виборці. Протестів немає… зрозуміло, що лиш політтехнологи Юлії Тимошенко проти. Але…

Ведуча: Що і як може якісно змінитись в країні та Чернівцях після цих виборів і що для цього потрібно зробити новообраному меру міста та президенту України?

Святослав Вишинський: Мені здається, що в місті треба налагодити нормальне функціонування житлово-комунального господарства, бо фактично нібито існує, щось працює, люди платять гроші і навіть цього року буде черговий підйом тарифів, але за що ми платимо – до кінця незрозуміло. Фактично немає чіткої кореляції між тією оплатою, яка здійснюється і послугами, які ми отримуємо. Я можу говорити багато – налагодити дороги т.д. і т.п. це такі банальні речі, але головне, як їх зробити ці дороги. Чи зможе наступний мер не просто поправити вулицю Каспрука, а зробити її так, щоб її кілька років вже після цього не чіпали, не розкопували і наступний мер чи комісії не приходили і не висловлювати своє фе з цього приводу. Так само з приводу майбутнього президента. По-перше: основна задача, на якій зіграв, в тому числі і Петро Порошенко, це питання безпеки. Він розіграв цю карту, вибори в один тур, щоб ми потім могли спокійно задавати сепаратизм на Донбасі, але як він себе проявить, чи зможе жорстко відстояти територіальну цілісність України. Але сама головна задача
Читати далі →