«Кривого танцю» ніхто не вчив ці потоки зроду, та вони і так добре вміють. Біжить-стікається водичка в долину, та все так швидко і радісно, ніби синьоока гуцулочка до свого парубка. Молодий травень викочується в арніці та до сонечка посміюється. А сивобока хата цілком по-доброму всміхаєт...
Читати далі →

Тріскотить ватра, нагрівається від неї холодний вечір. Іскри скачуть – котра вище – а вечір лиш тішиться. Терпко запахли поліна, солонувато – сивий дим. Анна зловила долонею пучок трави, одночасно затримуючи в думці приємний спогад. Гаркотів здалеку грім, зливою грозився, вечір в...
Читати далі →