Останнім часом в інтернеті все частіше можна побачити різноманітні заклики допомагати один одному, бути добрими і т.д. Та чи буває так, що доброти забагато? Адже все, що занадто, зазвичай шкідливо. Я зараз в Кишиневі. Волонтер у дитячому таборі, який почнеться лише завтра. Чотири дні я відпочивала і насолоджувалася життям. У мене все частіше складається враження, що я не працювати приїхала, а на курорт. Працівники організації, інші волонтери, монахині, охоронець і навіть таксисти до мене супе...
Читати далі →

Границы ключ переломлен пополам, А наш батюшка Ленин совсем усоп, Он разложился на плесень и на липовый мёд, А перестройка все идёт и идёт по плану... Навіть незважаючи на певні успіхи української армії на Сході, світовий осуд тупої терористичної жорстокості та фактичний перелом ситуації в зоні АТО, знову залишається якесь дивне відчуття незавершеності всієї справи. «Синдром недогорівшої покришки». Це відчуття, скоріше на рівні якоїсь «чуйки», іноді підказує, що для стратегічного розуміння...
Читати далі →

Сьогодні дві жінки, одна з Луганська, друга з Івано-Франківська поставили мені це запитання. ЩО? Я не готова була відповідати і попросила трохи часу. Відповідь прийшла поступово: 1. ПРАВДА. Всяка, різна. І про те, що ми боялись, коли нам відбирали бізнес, і про те, що ті, хто зараз втікає від війни, весною виганяли наших військових геть, і про те, що армія, та і всі силові структури загалом, ніколи не відходили до кінця від пуповини СРСР, і тільки щойно її позбуваються. І... 2. Гордість. З...
Читати далі →

Дивним чином смерть таких людей залишає відчуття якоїсь дивної втрати… себе… чи смислу, чи опори, чи... Наче перебуваєш з ними в якомусь незримому діалозі, чи то вирівнюєш себе стосовно їхнього монологу. А тобі як? СлабО? Ні, ти мислиш так само або схоже, знаєш і суть проблеми і можеш її сформулювати. Але. Не формулюєш. Навіщо? Ще один спис в черговий вітряк? Чи то страшно всюдисущої Лубянки (хоча де вона? і хто ти для неї? рядовий хробак?), чи то просто невір'я, що твої зусилля можуть б...
Читати далі →

         16 липня, в Сахаровському центрі проводили в останню дорогу Валерію Новодворську. Шкодую, що вперше побачив цю мужню жінку вже не живою.           Принаймні вдалося вшанувати друга України жовто-блакитним букетом.           У півторагодинній черзі до неї думав, як же почувалась 18-річна дівчинка Валерія, що з 1968 року не могла жити в брехні. Що не могла прийняти, що її батьківщина, патріотом якої вона залишилась до кінця, чинить агресію проти Чехословаччини і продовжує мордувати сво...
Читати далі →

                                                              «Каїн теж був старшим братом…», – Анатолій Дімаров                                                                                                               про окупацію Криму Росією.    На Донбасі продовжується антитерористична операція (АТО)… Терористів разом з озброєнням на українську землю через дрантивий кордон з нашого боку (чим займається Держприкордонслужба (ДПС) разом з іншими силовими відомствами?) закидає для війни прот...
Читати далі →

   Два слова… Всього два слова, але між ними, як межи двома крутими берегами бездонного урвища, – величезне провалля. Провалля, котре є очевидним у різноманітних аспектах для кожної тверезо думаючої людини. А причиною цього провалля, цієї безодні між двома ступенями розвитку тих чи інших людських індивідуумів що може бути? Не напружуйтеся і не старайтеся знайти якусь одну причину, адже їх може бути безліч, бо людство є дуже складним механізмом зі своїми законами еволюції, які, в свою чергу, укла...
Читати далі →

Ах, обмануть меня не трудно!.. Я сам обманываться рад!Пушкин А.С. Потеряв Крым и получив «горячую точку» на востоке, Украина потерпела фиаско также и в информационном пространстве. После потока проклятий в адрес Киселёва, похоже, наши невидимые бойцы информационного фронта расправили «крылышки». Особенно хорошо это ощущается, когда читаешь ленту новостей в Фейсбуке. Заметны регулярные «вбросы» для формирования «нужных» настроений.Например, в какой-то момент лента запестрила рассказами о «нехоро...
Читати далі →

                                                                                                 Современная Россия не понимает                                                                                                 европейских ценностей и не чтит                                                                                                 восточных традиций.   Європа… Багатонаціональна, різноманітна, правова, роздобріла і, на жаль, не завжди послідовна та одностайна у своїй зовнішній ...
Читати далі →

Жіночі виступи в Магалі і Недобоївцях руйнують чимало міфів Майдану. Холодно  і без моралі: українець, як завжди, здає українця. Містечкова формула «само-помочі» замість солідарної «взаємо-помочі» – те, що найкраще описує логіку буковинських протестів. Про яку громадянську позицію може йти мова, якщо ми навіть суто по-християнськи не готові допомагати ближньому? Єдність Сходу і Заходу, про яку невпинно торочили ЗМІ останні декілька місяців, на ділі може виявитись фейком, і розвіює його не якась ...
Читати далі →