Переведи мене через дощі
Одна бабуся живе сама-самісінька. Одна бабуся живе одна. Є у неї діти, розкидані і там, і тут. А вона не така вже й розкидана, проте покинута.
Інколи їй телефонують і кажуть: «Мамо, ти тепер бабуся». Іноді щебечуть: «Нам потрібні гроші».
Лід тане не досить часто, лише в особливих випадках. Дзвонять діти, внуки не дзвонять. І не подзвонять, ні. Дзвонять діти і кажуть, що є правнуки, які не подзвонять теж.
А у неї ж на подвір'ї чорнобривці сонцями котяться, а у неї ж перевеслами хата п...
Читати далі →
Читати далі →