Учора ходила на вечір короткометражок з інтригуючою назвою «Сексуальна революція». Маю сказати, що афіша не обдурила – фільми справді демонстрували сексуальну різноманітність, іноді аж занадто. 60 % з показаного було присвячено людям з нетрадиційною (хоча хто має право визнача...
Читати далі →

Слова з’являються без дозволу, Без ніякого попередження, І без натяку на полегшення. Тільки давлять, і давлять, і тягнуть донизу. Забуваю про сон, забуваю про їжу… Що таке воля? Тепер я в полоні. Внутрішній цензор з’їдає зсередини, Вже й думати забула про повернення, &ndash...
Читати далі →

Нічого нового.  Суттєвого нічого. Не змінилося, ні. Я все там же, на дні: Живу в глибині Своєї душі.   Згораю дотла У власних сльозах, І зі свого чола Стираю твоє ім’я. Я знову сама. Колись була твоя, Тепер сама собі З собою я. Жива. Глибоко в глибині Своєї душі. &...
Читати далі →

Віртуальне продовження літературного вечора-зустрічі Вкурсікомівців виражається тим, що ми, як і обіцяли, виставляємо свої тексти, які читали на вечорі у блог! Отже, я свою обіцянку виконав (але попереджаю, що це не висока література, а просто розважальний твір на тему):
Залишившись сам ...
Читати далі →

11...
Читати далі →

На краю мого пекла,жила пташка..Вона щебетала..
Щебетала,і таки дощебеталась..
хтось чхнув,і вона згоріла..
На краю мого пекла була надія,вона слухала щебіт пташки,
коли Він затих,то обвалився край над прірвою де сиділа надія..
На краю мого пекла, між розривом та землею, Читати далі →

11...
Читати далі →

Фігова історія.. Я її вже десь чув.. і вона мені чимось,ще тоді не сподобалась.То "спокуса Диявола".Спокуса полягає в тому.. щоб бути однобічним.. тобто позитивним і добрим.
А насправді наш світ.. побудований по принципу відносності.. тобто.. Ідеальне це коли є 2 або кілька гармонійних сторін.....
Читати далі →

Смерть приходить несподівано.. а може.. ми самі зумовлюємо її прихід.. коли думаєм..
в ті багаторазові випадки.. коли так не хочеться жити.. гм.. коли здається краще б вмер я.. а не хтось інший
кожен зі своєю ціллю.. або ж.. муки.. доводять.. до зриву даху.. і тоді, здаєть, все без сенсу.....
Читати далі →

Сторінка відчула дотик вогню,їй стало боляче і ностальгічно приємно.Скільки разів в історії вона це вічувала, і всеодно з природи її брали і брали.. неодноразово наносячи якийсь текст,що ніс цінну або не надто інформацію, і кожного разу комусь хотілось її просто прочитати,вдихнути цікавість змісту, ...
Читати далі →