скрути мене
скрути мене в палітру
дай назву кольорам
скури мене
скури мене до фільтру
десь поміж брам
 
збурунь недоторкане плесо
де небо скисає
кидає
пласти кисляку
коли коліщатка й колеса
впиваються в землю м’яку
  Читати далі →

У цьому році у Кіровограді з’явилось те, що намагалось народитись уже давно – антологія молодіжної кіровоградської поезії. Спроби були різні, було їх багато, про що я дізнався від учасників літературного об’єднання «Обрій». Відомо, що у місті друкується альманах (...
Читати далі →

Я знаю, що ти не така як усі,
Та янгольських крил у тебе нема,
Хоч янгольський вираз і стрічка в косі,
Та мене не обдуриш …усе це лиш гра…

Те, що насправді у тебе в думках,
Лише нефільтроване п’яне болото,
Пилюка в очах, а бруд на руках,
...
Читати далі →

Маніпуляції, технології, всі ми давно прораховані. Їжте наші смачні інфобомби приправлені за вашим смаком - до крові.
  І байдуже, де нову дозу взяти: хай будуть студенти, журналіст або мати... Лише не до смерті - поховають, забудуть А по обличчю - більше фарб, хай всіх нудить!
Читати далі →

Вже завтра я втечу із цього міста,
на літаку Чернівці-Берлін,
тектимуть сльози на моє намисто,
сушитиме їх вітер перемін...

Складаю свої сумки й чемодани,
летять шкарпетки, сукні,сорочки,
помади, лаки, туші, і рум"яна,
усе летить із помахом руки... Читати далі →

я звук
в порожній кімнаті
якого
не чути нікому
яким
не доведеш
моє існування
Читати далі →

АЙСБЕРГ твоя шалена як хтось би сказав врода твої руки твої рухи твоє волосся що пахне як остання на землі квітка твої незбагненно зелені очі ці луки на яких так і квітнуть цілунки твоя посмішка яка ріже скло усе це я впевнений лише верхівка айсберга який так ретельно і вже стільки років приховує від мене океан твоєї байдужості  та моєїпересічноїзовнішності...
Читати далі →

коли мотузка як рука обніме тіло
і глибина неначе глек вина
ти посміхнешся як скажений Чикатіло
в дитячих снах

коли об стінку розіб'єш усю посуду
пірнаючи всім тілом у судоми
ти розірвеш її мов ляльку вуду
і віднесеш в свої сади Содому

мороз ...
Читати далі →

На фоні самолюбовання деяких істот самими собою і впевненості у власній унікальності і комплектації неповторних талантів. Не розумію самопіару такОГО рівня.

Чи дякувати чи у долі прощення благати, Що я не така як сьогодні поети, Мене не розбирають на модні цитати, Не полоню собою сто...
Читати далі →

На початку грудня у кіровоградському видавництві «Мавік» з'явилася антологія молодіжної кіровоградської поезії «Гра в поетів». До книжки увійшли 10 поетів із нашого міста та області: Поль Іщук, Аліна Олексієнко, Артем Луценко, Ганна Дудник, Андрій Карпенко, Яна Драна-Гу...
Читати далі →