Вчорашній ранок був стереотипним і банальним. Стандартні ранкові процедури, гризотна суперечка з мамою через дрібниці, похід на продовольчий ринок - повне задоволення від "пакращених" цін на всі без вийнятку товари і тут вона... Вся в чорному, по-особливому зав'язана чорна хустинка, очі сповнені бол...
Читати далі →

Чернівецька міська рада є єдиним органом місцевого самоврядування України, який має офіційний веб-сайт у домені "eu". Це виявили експерти Центру політичних студій та аналітики під час здійснення “Рейтингу тендерної відкритості обласних органів влади України” повідомляє громадський портал...
Читати далі →

Президент Румунського Культурного Інституту, Андрей МАРГА, в коментарях MEDIAFAX зауважив, що найближчим часом відкриється філіал РКІ в Києві, який матиме cвоє представництво у Чернівцях.  
- Наразі очікуємо відкриття Київського філіалу Румунського Культурного Інституту, плануємо відк...
Читати далі →

2012 був роком Дракона. Дракон з китайської – символ змін. Зміни = невизначеність. І в потоці подій серед коридорів можливостей я намагався керуватися двома принципами, отриманими від двох вчителів  - майстра кунг-фу  та майстра політ-консалтингу. Принцип І: «Неможливо при...
Читати далі →

Без полеміки про партійну приналежність, без бесід про утиски і зневагу, без спогадів про минулі проколи, без аналітики і "синтетики". Я однозначно отримую задоволення від інтелектуального вміння поставити на місце + професійний приклад ефективної комунікації - конкретно і по суті:

...
Читати далі →

Здається скінчилося... Тільки якось вже дуже організовано все було, для одного з кандидатів...
Судіть самі. На двох чернівецьких дільницях молодь масово голосувала червоними ручками, як виявилося, при підрахунку голосів, за одного відомого кандидата... А у когось просто здавали нерви...

Читати далі →

Щойно "Я чернівчанин" звів нанівець тяжкий труд політтехнологів. Коли він несподівано з'явився в ефірі ТРК "Чернівці" посеред розмови журналіста Юрія Чорнея з Миколою Федоруком - це спершу виглядало блискуче. Я навіть на декілька митей повірив, що хтось насправді наважився на дебати. Як "мужик", роз...
Читати далі →

У меня приятеля как-то из комсомола исключали. Он красное знамя на демонстрации не хотел нести, потому что с девушкой был, и хотел с ней быть, а не со знаменем. Он грубовато так послал там кого-то со знаменем. Ну и дошло до, так сказать, до высших кругов. А те решили: исключить. Потому что послал он кого-то не того. А уже перестройка, тыры-пыры. Я ему говорю легкомысленно: забей. А он, помню, встал на лестничной площадке и заплакал. Говорит: у меня папа — ветеран войны, он не перенесет. Он поздн...
Читати далі →

Вчора за одну-дві хвилини до ефіру програми «Без емоцій» Святослав Вишинський у програмі прочитав мені питання, на які йому хотілося б почути відповідь. Більшість з них задати банально не встигли. Але одне з тих, не заданих, мені запам’яталося і дуже зацікавило. Ведучий хотів спитати, чому моє ім’я пов’язане із, як він сказав, «специфічними» виданнями. Я так зрозумів, суть в тому: чому я не працюю із флагманами демократичної думки, дуже поважними і т.п., що було б нормально. І я спитав себе: цік...
Читати далі →

Ніжно-білі, пухнасті хмари з місячним підсвічуванням тихо пливли над наметом. Вони нагадували білих плюшевих ведмедиків, яких подружжя Петрос та Говерла вкладали у ліжечка своїм діточкам. Щасливі малюки засинали віддано обіймаючи іграшки, міцно тулячи їх до грудей.Задумався на мить, а чи всі плюшеві ведмедики також зігріті теплом ковдр та сердець своїх господарів? Чи може комусь не пощастило і він також одиноко засинає на полиці, заздрісно та трохи ображено поглядаючи на тепле ліжечко. З думками...
Читати далі →