Дострибалися...

Ніцше (1844-1900) зупинився на порозі ХХ століття. Епохи, за якої недолюдки, що бачили себе НадЛюдьми відправили у небуття десятки мільйонів. Про що плакав би Ніцше, побачивши, що накоїли ті, кого він визволив від моралі? Що відчув би серед тиші Біркенау? Серед стогону приречених на крематорій. Са...
Читати далі →

Неіснуючі світлини

Фотографія перша. Чорно-біла. Я і бабуся куримо на кухні. Я псую бабусю. На старості її літ. Бабусі подобається. Особливо цигарки зі смаком шоколаду. Бабусі нічого втрачати. Яка різниця від чого померти – від старості чи від куріння. Мені вона теж не забороняє курити, яка різниця від чого померти – від куріння чи від старості, яка не прийде? Ми заодно.

Читати далі →

Трамваї – річ сакральна

Олег Коцарев – поет, прозаїк, журналіст. Народився 1981 року в Харкові. Автор книжок поезії «Коротке і довге», «Цілодобово!» (спільно з Богданом-Олегом Горобчуком і Павлом Коробчуком), «Мій перший ніж» та збірки оповідань «Неймовірна Історія Правління Хлорофітума Першого». Учасник літературних фестивалів та перфоменсів у Варшаві, Мінську, Москві, Києві, Львові, Донецьку, Запоріжжі тощо....
Читати далі →

Кому потрібна літературна критика?

У сучасному літературознавчому дискурсі це питання посідає одне з чільних місць, хоча самі критики не наважуються торкатися даної проблеми, боячись отримати очевидну відповідь. Яким є споживач літературної критики і чи є він взагалі? де межа між довірливим читачем та суворим критиком, і як не стати жертвою інтелектуальної брехні – спробуємо...
Читати далі →

Вибори позаду... Живемо по-новому

Президентська кампанія вже завершилася, переможець і переможені визначені. Тепер настав час діяти для тих хто цього так бажав. Довкола політичного питання не вщухають обговорення стосовно формування стратегії президентського управління. Навіть сьогодні ніхто з експертів національного та зарубіжного виміру не береться чітко прогнозувати кроки та орієнтири глави держави. Більшість схильна, радше,...
Читати далі →

Основи уЖИВання: Мед&Дьоготь

Кажуть, що ложка дьогтю псує бочку меду. Коли нам хтось сильно подобається, ми помічаємо лише мед. І лише згодом жахаємося, узрівши «ложку» чорної речовини... Але чи варто змішувати дьоготь і мед в воєдино? Може краще розділити їх, отримавши, з одного боку — чудові солодощі, з іншого — засіб змащування. Адже сам по собі дьогьоть — потрібний продукт. Так і в стосунках. Якщо не зливати все докупи, завжди буде вдосталь меду, а дьоготь піде на змащування колес карети Вашого щастя....
Читати далі →

Інформаційно-роз'яснювальна кампанія відносин Україна-НАТО триває. Сайт ОДА сприяє...

У світлі останніх суспільно-політичних подій якось непомітно тема зовнішньополітичних євроатлантичних (а може і євроазійських) переваг
Читати далі →

Мешканці старого чернівецького середмістя...

Чи не єдиними чергами, у яких мені найчастіше ще доводиться гаяти час, це черги за питною водою. Роблю це регулярно: щонайменше двічі на тиждень - у четвер та суботу. Проте вода - не головне у цій розповіді. Вистоюючи біля машини по 10-15, а інколи й більше хвилин, мимоволі проводжу цей час з сусіда...
Читати далі →

Незакріплення на законодавчому рівні ЗНО - загроза його існування

Протягом нашої з вами незалежності гуманітарна складова України перебувала у страшному, можна сказати в катастрофічному стані. Якщо культурна сфера досі поза рамками діяльності наших чиновників та народних обранців, то на перешкоді реформи освіти часто стоїть політизація питання, звичайний популізм чи елементарне нерозуміння питання. Протягом останніх двох років боротьба за якість...
Читати далі →

Вітаю всіх на моєму блозі

Довго я визрівав для ведення особистого блогу на чернівецьких просторах, і нарешті визрів. Того тут від тепер зможете читати мої роздуми про різні речі, куди будуть включенні питання по ЗНО, вступній компанії, виборам, діяльності громадянської мережі ОПО
Читати далі →