Пишеш вірші? Тобі сюди!

Для тих, хто шукає безкоштовного видання своєї книги, правдивої, конструктивної критики та фахових консультацій! Літературний конкурс імені Вадима Коваля традиційно продовжує збір рукописів у таких номінаціях: «поезія», «проза та драматургія», «критика та есеї»...
Читати далі →

Поїзди

рух поїздів
у моїх снах
односторонній
маршрут
випалений кислотою
в свідомості
до тебе
з останньої платформи
десь загубленої
в тьмяних
вузьких
коридорах видінь
обрежно
двері зачиняються 
як завжди
їду сама
без бага...
Читати далі →

Поза часом і простором

Простір збігається в лінію
Впійманим сонячним променем.
Ритмами серця повільними
Гаснемо з ним і холонемо.

(вільні ми… вільні ми… вільні ми…)

У лабіринті незримому
Граюся з часом у піжмурки.
Всі результати отримані. Читати далі →

.::Міряю метри квадратні самотнього простору::.

.міряю метри квадратні самотнього простору,
.то дивлюсь телевізор, то читаю старі газети,
.а в колонках Бумбокс наспівує «знати б де ти?»,
.але ти наказав триматись від тебе осторонь.

.лікую душевні рани, гарячим зеленим чаєм,
.витираю із пам"яті ...
Читати далі →

Вигаданий

Я вигадала тебе.
І голос, і сміх, і очі.
Всьому, що було у нас,
Пояснення лиш одне:
Я вигадала тебе.
Повір мені, я не хочу
Безглуздих німих образ.
Я знала, що все мине.

Ти будеш лише моїм.
Таким, як колись, у мріях
Залишишся ти моїх....
Читати далі →

Пообіцяла...

Пообіцяла, що не відпущу,
У свідки взявши лиш пусту кімнату.
А, ні, ще дощ... Та що йому, дощу...
Нащо йому про нас з тобою знати...
 
Пообіцяла: раз і на віки.
Отак взяла й на вічність замахнулась...
На ці думки, рішучі і стрімкі,
Лиш темрява і тиша відг...
Читати далі →