Є люди, яких часами зовсім не розумію. А деколи розумію — як себе саму. Є люди, які чимось відштовхують, хоч вони всезагальні улюбленці, а є люди, яких цінуєш за справжність. Та людина, про яку я зараз пишу, каже, що цінує людей «своєї групи крові» — які так само дивляться на життя, або ж ті, з якими можна мовчати. Дуже поважаю цю людину, яка так каже, за ту відданість, з якою вона робить свою справу. До самонадриву, до забуття. Без матеріального на те інтересу, і без особистих амбіцій — так не ...
Читати далі →

Скользя взглядом по ленте новостей, моё внимание привлек амбициозный заголовок на «Букньюсе»:«Чому скандальний фонтан на площі Філармонії не працює, скільки грошей з бюджету в нього вкладено та що саме від вас приховують?»Хоть вопрос этот для меня, честно говоря, в данный момент не актуальный, но интерес всё же вызвал. Поскольку по жизни я человек невезучий: при расчёте в магазине на мне вечно заканчивается лента в кассовом аппарате, нужная маршрутка уносится прямо перед моим носом, а мой размер...
Читати далі →

Уже п’ятий місяць у двох рідних мені містах (Сумах і Чернівцях) не вщухають розмови про підвищення ціни на проїзд у маршрутних таксі. Перевізники тривалий час ніяк не можуть знайти спільну мову з мешканцями (і навіть не намагаються цього зробити). У Чернівцях з 1 грудня 2014 року вартість проїзду в автобусі коштує 3 грн. Я ще не встигла оцінити комфорт і затишок транспорту з такою ціною, адже останні два дні їжджу лише тролейбусом. Та тут пригоди лише починаються. Зазвичай від гуртожитку д...
Читати далі →

Кажется, что это было вчера. Каспрук с бородкой, но без кепки, тужурки и броневичка. Зато на ступеньках Ратуши. Революционные комиссары Стецевич и Козлова. Мальчиш-кибальчиш Лазарев. Продразвёсточник Коломиец. Ну и конечно революционные матросы (студенты), привезённые из соседней области, в бейсболках, и с крекерами на перевес.… Нет, это было не вчера. Это было ровно год назад – 2 декабря 2013, когда, унюхав кровь студентов на Майдане в Киеве, группка политических пройдох в Черновцах, словно усл...
Читати далі →

Путин говорит: «Нужно заставить украинскую власть начать предметные переговоры. Нужно… понять — какие права будут у народа Донбасса, Луганска, всего юго-востока страны». В чём здесь путинская привычная уже подлость?? Во-первых, подлостей две. Первая подлость явная и выраженная в слове «заставить». Украинскую власть имеет право заставить лишь украинский народ. Путин это понимает, поэтому решил влиять на нашу власть через народ. А как народ заставить нужным ему образом воздействовать на власть. Да...
Читати далі →

Ти знаєш, я забув твій запах. Хоча зазвичай пам'ять дозволяє мені впізнавати людей з закритими очима, яких навіть давно не бачив. Ні, справа не в тому, що в тебе була сила силенна тих парфумів і я плутаюсь. Твій аромат був особливий. Так пахне ліс після дощу, так пахне кришталево прозора вода в гірських озерах, так пахне карпатське різнотрав’я на полонинах, так пахне життя, так пахне щастя, так пахне кохання. І все це лише в одному флаконі. Він давно зник з футболок, його з’їв пральний ...
Читати далі →

27 листопада в Чернівцях відбувся виступ київського гурту «Vivienne Mort», що доволі неочікувано став Подією з великої літери. Попри те, що визначально захід планувався як камерний концерт у «Канапі на Чайковського» (колишня назва закладу – «Harmonie des Kaffes»), уже перший тиждень продажів змусив організаторів засумніватись у правильності вибору локації. Квитки розкупили повністю, у зв’язку з чим було вирішено додрукувати ще одну партію – що її за кілька днів розкупили вдруге. Після чого оголо...
Читати далі →

На кіровоградському телеканалі TTV нещодавно з’явився новий проект – програма «Квартирник» – зустрічі із поетами та музикантами нашого міста у затишній атмосфері квартири. Музика невідомих і маловідомих музикантів на телебаченні звучить рідко, поезія – майже ніколи. Програма «Квартирник» хоче це виправити. Виходитиме «Кавртирник» щовівторка о 20:00 на телеканалі TTV. Окрім того, передачі буде можливо знаходити на каналі телеканалу на youtube  У першому випуску:  Поетеса Ганна Дудник Співа...
Читати далі →

Проводжати друга в зону АТО важко… Як виявилось, у черговій групі десантників 80-ї окремої аеромобільної бригади ВДВ Збройних сил України, які вирушали на Схід, знайомих і друзів було немало. Сльози матерів, дружин і коханих. Стримані із важким поглядом обличчя батьків, дідів, братів і друзів. І радісна малеча — їх пропустили на територію військової частини і дозволили бігати майже всюди, а ще ця гра, коли тато, братик чи рідний дядечко кудись далеко їде і неодмінно повернеться... Шикування, ...
Читати далі →

Півтора місяці в іншій області найбільше не вистачало щотижневої зарядки душевних акумуляторів горами. Звичайно вся Україна гарна по своєму, і Полтавщина, де я працював цей час, тому не виключення. Але гори є гори. Дорога додому була довгою і важкою, але гріло те, що одразу з друзями відправлявся в гори. Приїхав у Чернівці пізно вночі, вивантажив звичайні речі з наплічника, завантажив туристичними і ліг спати. Будильник нахабно продзвонив через 45 хвилин. Рюкзак на плечі, кава у цілодобовому і...
Читати далі →